Світлана Органіста

заслужена артистка України

Корінна волинянка (народжена у Горохові Волинської області). 1992 року з відзнакою закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого за спеціальністю – актриса театру і кіно (майстерня Л. А. Олійника). З 1 вересня 1992 року – артистка драми Волинського обласного (нині академічного) муздрамтеатру ім. Т. Г. Шевченка. За 17 років роботи – більше 40 ролей. Улюблені: Сироїжка- «Жила-була Сироїжка» Я. Стельмаха, реж. А. Мельничук; Зайченя Люська – «Стережися лева» Я. Стельмаха, реж. А. Мельничук; Мелашка- «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, реж. М. Ілляшенко; Харитина – «Наймичка» І. Карпенка-Карого, реж. А. Мельничук; Марія – «Вестсайдська історія» А. Лоуренса, реж. М. Ілляшенко; графиня Оляна – «Коханий нелюб або приборкання норовливого» Я. Стельмаха, реж. А. Мельничук; Панночка – «Тарас Бульба» М. Гоголя, реж. М. Ілляшенко; Розаліна – «Чума на дві родини ваші» Г. Горіна, реж. М. Ілляшенко; Галя – «Прости і помилуй» М. Кузьо, реж. О. Сугак; Касильда – «Северин Наливайко» П. Ластівки за мотивами творів С. Черкасенка, П. Куліша, Г. Кониського, реж. П. Ластівка; Свиня – «Дуже проста історія» М. Ладо, реж. А. Романюк; Джейн Уорзінгтон – «Номер 13» Р. Куні, реж. О. Козак; Кармен Руса – «Кармен» П. Ластівки за новелою П. Меріме, реж. П. Ластівка; Наташа – «Суєта» І. Карпенка-Карого, реж. Ф. Стригун; Адела – «Зрізані троянди в замерзлому саду» / Світанкова фея / А. Касони, реж. А. Мельничук. Особливо улюблені і ті, які мають велике значення в моїй творчій біографії: Марія – «Неаполь – місто попелюшок» Н. Ковалик, реж. Ф. Стригун та княжна Варвара Рєпніна у моно виставі «Стіна» Ю. Щербака, моноверсія М. Мерзликіна та Г. Стефанової, реж. Г. Стефанова, Софія з «Безталанної» І. Карпика-Карого, реж. Ф. Стригун.