НАРОДИВСЯ 2 СЕРПНЯ 1988 РОКУ У МІСТІ НАДИМ ТЮМЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ. НА ПІВНОЧІ ПРОЖИВ 11 РОКІВ. У 2000 РОЦІ ПЕРЕЇХАВ ІЗ СІМ’ЄЮ ДО УКРАЇНИ. У МІСТІ ДУБНО ЗДОБУВ СЕРЕДНЮ ЗАГАЛЬНУ ОСВІТУ. ДО ТОГО, ЯК ПОСТУПИТИ НАВЧАТИСЯ НА АКТОРСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ У ВОЛИНСЬКЕ ДЕРЖАВНЕ УЧИЛИЩЕ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ІМ. СТРАВІНСЬКОГО, ЗНАЙОМИЙ ІЗ ТЕАТРОМ НЕ БУВ, ХОЧА ДЕКІЛЬКА ПОКОЛІНЬ У РОДИНІ БУЛИ АКТОРАМИ. У 2009 РОЦІ ЗАКІНЧИВ УЧИЛИЩЕ ТА БУВ ОФІЦІЙНО ПРИЙНЯТИЙ НА РОБОТУ ДО ВОЛИНСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО МУЗИЧНО – ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НА ПОСАДУ АРТИСТА ДРАМИ 2 КАТЕГОРІЇ. ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ШКОЛИ ПОСТАЛО ПИТАННЯ: КИМ ЖЕ СТАТИ У ЖИТТІ? ДО ЧОГО МЕНЕ ТЯГНЕ? ПРО ТЕ ЩОБ СТАТИ АКТОРОМ Я ЧАСТО ДУМАВ, АЛЕ НЕ ДУМАВ ЩО ЖИТТЯ ТАК ТІСНО ПОВ’ЯЖЕ МЕНЕ САМЕ З ТЕАТРОМ. З ДИТИНСТВА, ПІД ВПЛИВОМ КІНО ТА ТЕЛЕБАЧЕННЯ, Я ДУЖЕ СИЛЬНО ХОТІВ СТАТИ АКТОРОМ, ТА ЗГОДОМ, ЯК СТАВ ДОРОСЛІШИМ ЦЕ БАЖАННЯ ПОСТУПОВО ПРИТУПЛЯЛОСЬ І ЗГАСЛО ОСТАТОЧНО. БОГ ДАВ ТАК, ЩО МЕНІ ЛЕГКО ДАЮТЬСЯ ІНОЗЕМНІ МОВИ, ОТ І Я ВСЕРЙОЗ ДУМАВ ПРО ТЕ, ЩОБ ПОДАТИ ДОКУМЕНТИ У ВНУ НА ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ. ТА РАПТОМ МОЯ "БАБУШКА" З МІСТА ЛУЦЬКА ПРИЇХАЛА В ГОСТІ ДО НАС В ДУБНО І РОЗПОВІЛА, ЩО НАБИРАЮТЬ СТУДЕНТІВ НА АКТОРСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ…. ТУТ В МЕНЕ РАПТОВО ЗАГОРІЛИСЯ ОЧІ І Я ВІДРАЗУ ЗАБУВ І ПРО ФІЛОЛОГІЮ, І ПРО УНІВЕРСИТЕТ…РІШЕННЯ БУЛО ПРИЙНЯТЕ. У 2005 РОЦІ СТАЛАСЯ СТРАШНА ТРАГЕДІЯ. ВМЕРЛА МАТИ І Я ЗАЛИШИВСЯ З "БАБУШКОЮ". ВОНА І СТАЛА МОЄЮ ДРУГОЮ МАТІР’Ю, А БАТЬКА ЗАМІНИВ МЕНІ ХРЕСНИЙ, РІДНИЙ БРАТ МАТЕРІ. ЖИВЕМО В ДУБНО ПО СУСІДСТВУ. З ГІДНІСТЮ ВИТРИМАВШИ ТАКИЙ УДАР, Я ЗРОЗУМІВ ЩО ТРЕБА ЙТИ ВПЕРЕД. НАВЧАННЯ НА ПЕРШОМУ КУРСІ, ПІД ОПІКОЮ НАР. АРТИСТА УКРАЇНИ АНАТОЛІЯ РОМАНЮКА (ХУД.КЕР.) ДАЛО ПЛОДИ ВЖЕ НА ПЕРШОМУ КУРСІ. У ПОСТАНОВЦІ ПЕТРА ЛАСТІВКИ «КАЛІГУЛА» МЕНІ ДІСТАЛАСЯ РОЛЬ СЦІПІОНА – НАДЗВИЧАЙНО ВАЖКА І ВЕЛИКА. У ВИСТАВАХ ЗАДІЯНИЙ З 1 КУРСУ І ДОТЕПЕР.