Головна

21 квітня День народження артиста драми Петра Семеняка.

Колектив театру вітає колегу і зичить йому міцного здоров'я та творчої наснаги.

Вітаємо головного балетмейстера театру Володимира Замлинного з присвоєнням йому почесного званння - заслужений діяч мистецтв України.

 Мені часто доводилось і доводиться слухати поважних державників з екрану телевізора, на конференціях, святкових заходах, по радіо і т.д. Мова завжди про народ, промисловість, дітей, пенсіонерів, робітників, фінанси, державні інтереси, економіку... Про мистецтво я чую досить рідко, а про театр - ніколи. І душить мене образа. Театру ніби й немає в нашій державі. Ні, я розумію, що державців такі дрібниці, як театр не цікавлять, вони до нього не ходять або ходять дуже-дуже рідко. Їм важливіше поговорити про економіку... До речі, вони весь час говорять про свою економіку. Я ніколи не чув, щоб державці говорили, що зарплати народу збільшаться за рахунок побудови або введення в експлуатацію заводів, фабрик, послуг і т.д. Завжди тільки про ті сфери економіки говорять, від яких мають свій кревний зиск. Це їх економіка, а не моя, не народу. Але все заповнено саме їхньою економікою, вся інформація наче бюлетень для олігарха. Священнослужителі перетворились на багатіїв, їздять на таких же машинах, як і товстосуми, а найстрашніше, що і мораль священиків усіх християнських конфесій (за інші не знаю) така ж. То де ж та економіка для народу? Де ж той дух, мораль, культура, віра, надія і любов для народу? Де ж мова народу? Де ж взірці моралі, служіння народу, жертовність у вірі, честь, совість, достоїнство народу? Зникли? Ні. На щастя література, театр, мистецтво показують приклади і взірці величі людського духу, на яких всі прогресивні народи плекали свою мораль. А творці цих прикладів, театр зокрема, в нашій державі мали б бути в еліті народу, так ні, вони в низах. Бо місця еліти зайняли ті, хто має "бабло" в кишені, джип і, найголовніше, відсутність моралі, культури, естетичних смаків, совісті, бо ці поняття заважають збагачуватись методом грабунку, злодійства, обману. І в театр вони не ходять, бо там якраз про мораль, духовність, гуманізм розмірковують. Ходить до театру людність без великого "бабла". Ходять хоч душею відпочити від проблем та злиденства. Але театр державників геть не цікавить. Не може хіба український театр мати законодавчого захисту, в якому б було чітко відмічено, що косметичні ремонти в такі терміни, капремонти в такі, дах в такі. Невже про це нікому з державців подбати? Невже державці не можуть збагнути, що театр - це останній оплот мови, обрядів, традицій, моралі українського народу і водночас - це прогресивні віяння нової демократії і європейськості нашої держави. Невже важко збагнути, що злиденний театр і злиденні в ньому актори - це дикунство не європейського, не українського зразка, а ординської тупості, жорстокості, жаху. Зарплати національних театрів, яких в Україні обмаль - це не зарплати обласних театрів. Режисери в театрах - це дивина. Їх виїли артисти. Зголоднілі артисти, не від великих зарплат, як сарана позалазили на директорські, режисерські посади і тихенько, в міру своєї профобмеженості, руйнують інфраструктуру театру, поступ театру до сучасності і прогресу. Бо держава не ліцензує такі професії як режисер, директор театру. А директор театру - це не черговий чиновник. Директор театру - це професія штучна, унікальна і здобувається, як і режисура у вищому спеціальному навчальному закладі (наприклад Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого) на очних, денних, постійних заняттях та переглядах, а потім все життя вдосконалюється. А не заочно - аби ксива. І такі професії повинні бути захищеними ліцензією, а також повинні перевірятись комісією, у складі театральних науковців, відповідності до цієї ліцензії. Може в когось варто і відібрати ліцензію, бо вже здеградував, а комусь продовжити на більший термін за видатні творчі здобутки. Спробуйте впхнутися до гільдії німецьких, французьких або італійських режисерів, я вже мовчу про професійний захист режисерів США. Менше якоїсь суми не можна заплатити, більше - будь ласка, але точно за що, бо може виникнути корупційна схема. Ой! А там за це з професії, як корок з шампанського. Чи ми гірші, чи ми не цивілізовані? Та ні! Просто "княжат малих" годувати треба. А на театр начхати. Тому й болить мені театр. Запросив би я до свого театру Бреда Пітта, він би дав згоду, та йому треба заплатити суму, на яку живуть рік театрів десять в Україні, Бред Пітт погодився б на маленькі для нього гроші, так гільдія акторів, профспілка не дозволять. Як це - приниження гідності, честі, професії. Та й на його гонорарах живуть агенти, гільдії, імпресаріо і всяка потрібна всячина в театральному мистецтві. Заробляти гроші? Заробляємо! Але у людей уже вигребли гроші до нас - у народу просто кінчились гроші. Люд за квитки в театр не зможе платити ті кошти, які потрібні театру для свого повного утримання. У нашій державі щось поламане і якраз там, де сходиться театр з економікою і фінансуванням. Там якийсь шланг перебито і гроші витікають або просто... (ні, такого бути не може), ні не просто, а в іншу структуру. Ту, де годують "княжат малих" автами, вілами, курортами і всякими людськими забавками, аби "княжата малі" не плакали. Але ж без мистецтва, культури, театру "княжата" людьми не стануть, бо не виховають свої почуття та смак. Адже не завжди "Версачі" до лиця жлобаці. Привернути увагу меценатів? Добре було б. Але меценатом може стати лише людина з відчуттям потреби в театрі, відчуттям себе українським патріотом, людиною, яка усвідомлює свою місію багатої людини, що відповідальна за культуру, мистецтво та духовність його народу, який дав їм багатство і з вдячності десятину віддає на театр (ну, хай вже на театр) свого народу. Коли ж той бізнес та й стане вже українським? Ні, не національно українським, а на території України, бізнес мусить бути українським, а не російським, китайським, німецьким, єврейським і т.д. Адже українець в Канаді робить канадський бізнес і ніякий інше, бо інакше та країна його знищить.

 Отож моя писанина має на меті звернути увагу владців, бізнесменів, людей на театр, як на прихисток людських душ серед прекрасного, веселого, сумного, проблемного, чуттєвого, інтелегентного середовища, де можна свою душу виховувати і плекати.

Свого часу в США були проведенні дослідження, які виявили, що глядач, якому геть не сподобалась вистава, все ж наступного дня на 20% збільшує виробничий потенціал, а людина, якій сподобалась вистава збільшує свій виробничий потенціал на 80%. Думайте роботодавці. А ми будемо намагатись збільшувати виробничий потенціал народу України на 80%.

Шануймося.

Художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Петро Ластівка. 


 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Міністерства 
економічного розвитку 
і торгівлі України 
15.09.2014  № 1106

 

                                                                    ЗМІНИ ДО РІЧНОГО ПЛАНУ

                                                                             закупівель на 2015 рік

Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка
(повне найменування замовника)

 

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 02226205

 

Предмет закупівлі

Код КЕКВ (для бюджетних коштів)

Очікувана вартість предмета закупівлі

Процедура закупівлі

Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі

Примітки

1

2

3

4

5

6

Газ природний:

 газ природний, скраплений або в газоподібному стані

 

2610

403660,80 грн.

( Чотириста три тисячі шістсот шістдесят грн. 80 коп.)  в т.ч. ПДВ – 67276,80 грн.

Закупівля в одного учасника

Жовтень - грудень, 2015

 

ВСЬОГО:

 

403660,80 грн.

( Чотириста три тисячі шістсот шістдесят грн. 80 коп.)  в т.ч. ПДВ – 67276,80 грн.

 

 

 

Затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від 24.09.2015р. № 1.

Голова комітету з конкурсних торгів 

__ Самчук М.М.____
(прізвище, ініціали)


                             (підпис)                   М.П.

Секретар комітету з конкурсних торгів 

___ Ковальчук Л.М __
(прізвище, ініціали)


  (підпис)

 

 

 На вимогу наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №390 від 30.07.2012р. Волинський академічний обласний український музично - драматичний театр імені Т. Г. Шевченка інформує про намір здійснити зміну тарифів на теплову енергію.

- для бюджетних та інших споживачів в розмірі 1522,02 грн. з ПДВ за 1 Г кал.;

- для населення в розмірі 637,64 грн. з ПДВ за 1 Гкал.