Головна

25 серпня День народження артиста балету Богдана Якимчука.

Колектив театру вітає колегу і зичить йому міцного здоров'я та творчої наснаги.

 

19 вересня 2015 року театр відкриє завісу 76-го сезону прем’єрою вистави «Ханума» Авксентія Цагарелі з музикою Гії Канчелі в перекладі з грузинської Муртазі Бзікадзе.

Кілька питань до режисера-постановника Миколи Івановича Яремківа, який уже здійснив на Волинській сцені постановки вистав: «Кайдаші» Наталі Дубіни за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», «Століття Якова: Перше кохання» (Поліська рапсодія) Володимира Лиса:

Миколо Івановичу, чому «Ханума»? Що Вас, як режисера,  спонукало звернутися саме до цієї п’єси?

Чому «Ханума»? Тому що це дуже щира, чесна і правдива картина світу грузинської душі, яка багато в чому має характерні ознаки, що нагадують моменти з української ментальності. В характері грузин і українців багато спільного. Мені подобається іронія, з якою А.Цагарелі висвітлює портрети своїх земляків, не боячись показати їх трохи смішними, справжніми, трохи по-дитячому – наївними. Великим достоїнством «Хануми» є музика Гії Канчелі, сучасного музиканта і композитора зі світовим авторитетом. Всі ці ознаки п'єси не можуть не захоплювати. Мета нашої вистави «Ханума» - це бажання розкрити притаманні цій п'єсі особливості грузинського світу через музику, спілкування між людьми, через візуальний світ, на що надихають картини Ніко Піросмані. Нашим людям – українцям, які прийдуть на виставу, ми будемо намагатися збудити любов до краси і добра, які випромінюються з цього грузинського твору.

Маю зауважити, що це доволі сміливий крок – багато глядачів, переконана, пам’ятають прекрасну постановку Георгія Товстоногова в Ленінградському Большому драматичному театрі, точніше телеверсію цієї постановки. Отже порівняння будуть безперечно. Хоча постановки «Хануми» йдуть в Україні на сценах: Рівного, Житомира, Львова, Білої Церкви. Що, на Вашу думку, у цьому матеріалі може захопити глядача сьогодні?

Мистецтво театру знаходиться в безперервному русі, в процесі розвитку своєї естетики і творчих виражальних засобів для сценічних творів. Хороша була вистава Г.О.Товстоногова. Але це було 40 років тому. Був інший час. Іншими були і люди, їх світобачення. А п’єса А.Цагарелі – це класика. Тому вона така живуча. Тому вона завжди актуальна і завжди подобається людям. А тому при новій сценічній реалізації вона завжди повинна бути іншою, оскільки змінюється час, змінюється життя, змінюються умови, в яких живе людина. Одним словом – змінюються форми життя, обставини, а людина зі своїми проблемами, любов’ю, муками і переживаннями завжди залишається такою, якою вона є. Це ще раз доводить те, що справжня класика, а такою і є п’єса А.Цагарелі «Ханума», завжди правдива, цікава і жива. Вона завжди має повне право на своє сценічне відродження.

У штаті театру є оркестр, Ви ж свідомо використовуєте фонограму.

Так, в штаті театру є оркестр. Але ми свідомо будемо використовувати фонограму. Музика Гії Канчелі по своїй гармонії і мелодиці, які створив і використав композитор, є яскраво грузинською, кавказькою. Дуже хотілося б зберегти цю особливість музики з її ритмічними характеристиками, з її інструментальними особливостями. Можна, звичайно, було б використати театральний оркестр, але тоді, на мою думку, може пропасти колорит і особливості грузинської гармонії, мелодика душі цієї музики. Ми ж у фонограмі використовуємо грузинські національні інструменти, велику і різноманітну палітру ударних, що дуже характерні для відображення життя людей Кавказу.

Чи розраховуєте Ви на можливість виїздів «Хануми» в районні центри та села Волині?

Звичайно, хотілося б. Думаю, що виїздити з виставами до людей в різні міста і села Волині – це обов’язок Волинського театру. Що буде з «Ханумою»? Не будемо загадувати. Поживемо – побачимо. Я знаю, що на Волині є достатньо приміщень з хорошими сценічними умовами. То чому б ні?

У Вас досвід роботи в театрах України і Волинському театрі, що різнить наш театр від інших?

Ансамбль акторів Волинського академічного театру імені Т.Г.Шевченка має багату і різноманітну палітру яскравих талантів. Зі своїх спостережень за роботою в цьому театрі можу сказати, що колектив театру завжди зосереджує свою увагу в роботі навколо вирішення серйозних професійних проблем в творчому процесі створення сценічних творів, художнє керівництво театру постійно збагачує репертуарну афішу новими цікавими і оригінальними творами української і світової класики, а також сучасною драматургією. Важливо те, що актори театру та інші працівники театру з любов’ю ставляться до своєї професії, засвідчуючи тим, повагу і любов до глядачів, які наповнюють глядну залу на спектаклях театру.

Розмову вела керівник літературно-драматургічної частини театру Леся Коваль

 

 Мені часто доводилось і доводиться слухати поважних державників з екрану телевізора, на конференціях, святкових заходах, по радіо і т.д. Мова завжди про народ, промисловість, дітей, пенсіонерів, робітників, фінанси, державні інтереси, економіку... Про мистецтво я чую досить рідко, а про театр - ніколи. І душить мене образа. Театру ніби й немає в нашій державі. Ні, я розумію, що державців такі дрібниці, як театр не цікавлять, вони до нього не ходять або ходять дуже-дуже рідко. Їм важливіше поговорити про економіку... До речі, вони весь час говорять про свою економіку. Я ніколи не чув, щоб державці говорили, що зарплати народу збільшаться за рахунок побудови або введення в експлуатацію заводів, фабрик, послуг і т.д. Завжди тільки про ті сфери економіки говорять, від яких мають свій кревний зиск. Це їх економіка, а не моя, не народу. Але все заповнено саме їхньою економікою, вся інформація наче бюлетень для олігарха. Священнослужителі перетворились на багатіїв, їздять на таких же машинах, як і товстосуми, а найстрашніше, що і мораль священиків усіх християнських конфесій (за інші не знаю) така ж. То де ж та економіка для народу? Де ж той дух, мораль, культура, віра, надія і любов для народу? Де ж мова народу? Де ж взірці моралі, служіння народу, жертовність у вірі, честь, совість, достоїнство народу? Зникли? Ні. На щастя література, театр, мистецтво показують приклади і взірці величі людського духу, на яких всі прогресивні народи плекали свою мораль. А творці цих прикладів, театр зокрема, в нашій державі мали б бути в еліті народу, так ні, вони в низах. Бо місця еліти зайняли ті, хто має "бабло" в кишені, джип і, найголовніше, відсутність моралі, культури, естетичних смаків, совісті, бо ці поняття заважають збагачуватись методом грабунку, злодійства, обману. І в театр вони не ходять, бо там якраз про мораль, духовність, гуманізм розмірковують. Ходить до театру людність без великого "бабла". Ходять хоч душею відпочити від проблем та злиденства. Але театр державників геть не цікавить. Не може хіба український театр мати законодавчого захисту, в якому б було чітко відмічено, що косметичні ремонти в такі терміни, капремонти в такі, дах в такі. Невже про це нікому з державців подбати? Невже державці не можуть збагнути, що театр - це останній оплот мови, обрядів, традицій, моралі українського народу і водночас - це прогресивні віяння нової демократії і європейськості нашої держави. Невже важко збагнути, що злиденний театр і злиденні в ньому актори - це дикунство не європейського, не українського зразка, а ординської тупості, жорстокості, жаху. Зарплати національних театрів, яких в Україні обмаль - це не зарплати обласних театрів. Режисери в театрах - це дивина. Їх виїли артисти. Зголоднілі артисти, не від великих зарплат, як сарана позалазили на директорські, режисерські посади і тихенько, в міру своєї профобмеженості, руйнують інфраструктуру театру, поступ театру до сучасності і прогресу. Бо держава не ліцензує такі професії як режисер, директор театру. А директор театру - це не черговий чиновник. Директор театру - це професія штучна, унікальна і здобувається, як і режисура у вищому спеціальному навчальному закладі (наприклад Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого) на очних, денних, постійних заняттях та переглядах, а потім все життя вдосконалюється. А не заочно - аби ксива. І такі професії повинні бути захищеними ліцензією, а також повинні перевірятись комісією, у складі театральних науковців, відповідності до цієї ліцензії. Може в когось варто і відібрати ліцензію, бо вже здеградував, а комусь продовжити на більший термін за видатні творчі здобутки. Спробуйте впхнутися до гільдії німецьких, французьких або італійських режисерів, я вже мовчу про професійний захист режисерів США. Менше якоїсь суми не можна заплатити, більше - будь ласка, але точно за що, бо може виникнути корупційна схема. Ой! А там за це з професії, як корок з шампанського. Чи ми гірші, чи ми не цивілізовані? Та ні! Просто "княжат малих" годувати треба. А на театр начхати. Тому й болить мені театр. Запросив би я до свого театру Бреда Пітта, він би дав згоду, та йому треба заплатити суму, на яку живуть рік театрів десять в Україні, Бред Пітт погодився б на маленькі для нього гроші, так гільдія акторів, профспілка не дозволять. Як це - приниження гідності, честі, професії. Та й на його гонорарах живуть агенти, гільдії, імпресаріо і всяка потрібна всячина в театральному мистецтві. Заробляти гроші? Заробляємо! Але у людей уже вигребли гроші до нас - у народу просто кінчились гроші. Люд за квитки в театр не зможе платити ті кошти, які потрібні театру для свого повного утримання. У нашій державі щось поламане і якраз там, де сходиться театр з економікою і фінансуванням. Там якийсь шланг перебито і гроші витікають або просто... (ні, такого бути не може), ні не просто, а в іншу структуру. Ту, де годують "княжат малих" автами, вілами, курортами і всякими людськими забавками, аби "княжата малі" не плакали. Але ж без мистецтва, культури, театру "княжата" людьми не стануть, бо не виховають свої почуття та смак. Адже не завжди "Версачі" до лиця жлобаці. Привернути увагу меценатів? Добре було б. Але меценатом може стати лише людина з відчуттям потреби в театрі, відчуттям себе українським патріотом, людиною, яка усвідомлює свою місію багатої людини, що відповідальна за культуру, мистецтво та духовність його народу, який дав їм багатство і з вдячності десятину віддає на театр (ну, хай вже на театр) свого народу. Коли ж той бізнес та й стане вже українським? Ні, не національно українським, а на території України, бізнес мусить бути українським, а не російським, китайським, німецьким, єврейським і т.д. Адже українець в Канаді робить канадський бізнес і ніякий інше, бо інакше та країна його знищить.

 Отож моя писанина має на меті звернути увагу владців, бізнесменів, людей на театр, як на прихисток людських душ серед прекрасного, веселого, сумного, проблемного, чуттєвого, інтелегентного середовища, де можна свою душу виховувати і плекати.

Свого часу в США були проведенні дослідження, які виявили, що глядач, якому геть не сподобалась вистава, все ж наступного дня на 20% збільшує виробничий потенціал, а людина, якій сподобалась вистава збільшує свій виробничий потенціал на 80%. Думайте роботодавці. А ми будемо намагатись збільшувати виробничий потенціал народу України на 80%.

Шануймося.

Художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Петро Ластівка. 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Міністерства 
економічного розвитку 
і торгівлі України 
15.09.2014  № 1106

РІЧНИЙ ПЛАН ЗАКУПІВЕЛЬ/

 річний план закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель 
на 2015 рік 
Волинський академічний облсний український музично – драматичний театр імені Т.Г.Шевченка, 02226205
(найменування замовника, код за ЄДРПОУ)

Предмет закупівлі

Код КЕКВ (для бюджетних коштів)

Очікувана вартість предмета закупівлі

Процедура закупівлі

Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі

Примітки

1

2

3

4

5

6

 

 

 

Газ природній

 

 

 

 

 

 

 

2610

 

693532,80 грн. (Шістсот дев’яносто три тисячі п’ятсот тридцять дві грн. 80 коп. в т.ч. ПДВ – 115588,80 грн.)

 

 

 

Закупівля в одного учасника

 

 

 

Грудень, 2014р

 

 

Електрична енергія

 

2610

356000,00 грн. (Триста п’ятдесят шість тисяч 00 коп. в т ч . ПДВ – 59333,33 грн.)

 

 

Закупівля в одного учасника

 

 

Грудень, 2014р

 

 

 

Затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від 09 грудня 2014р. № 1 .

Голова комітету з конкурсних торгів

________________ 
(підпис)

Самчук М. М. 
(ініціали та прізвище)

 

М. П.

 

Секретар комітету з конкурсних торгів

________________ 
(підпис)

Ковальчук Л. М. 
(ініціали та прізвище)

                                                     

  ПРОЕКТ РІЧНОГО ПЛАНУ

                                                                 закупівель на 2015 рік

Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка
(повне найменування замовника)

 

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 02226205

 

Предмет закупівлі

Код КЕКВ (для бюджетних коштів)

Джерело фінансування

Очікувана вартість предмета закупівлі

Процедура закупівлі

Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі

Підрозділ(и) (особа(и)), яких планується залучити до підготовки документації конкурсних торгів (запиту цінових пропозицій, кваліфікаційної документації)

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

Газ природний:

 газ природний для власних потреб

 

2610

Мсцевий бюджет

 

1342659,87 грн. ( Один мільйон триста сорок дві тисячі шістсот п’ятдесят дев’ять гривень 87 коп)  в т.ч. ПДВ – 223776,65 грн.

Закупівля в одного учасника

Грудень, 2014

Самчук М.М.

 

 

Електрична енергія

2610

Мсцевий бюджет

 

266436,00 грн.( Двісті шістдесят шість тисяч чотириста тридцять шість грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ – 44406,00грн.

Закупівля в одного учасника

Грудень,2014

 

 

Самчук М.М.

 

ВСЬОГО:

 

 

1609095,87 грн.(Один мільйон шістсот дев’ять тисяч дев’яносто п’ять грн.87 коп.)в т.ч. ПДВ-268182,65грн.

 

 

 

 

Затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від 15.09.2014р. № 1.

Голова комітету з конкурсних торгів 

__ Самчук М.М.____
(прізвище, ініціали)


                             (підпис)                   М.П.

Секретар комітету з конкурсних торгів 

___ Ковальчук Л.М __
(прізвище, ініціали)


  (підпис)

 

 

 

 

 

 

ЗМІНИ ДО РІЧНОГО ПЛАНУ

закупівель на 2014 рік

Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка
(повне найменування замовника)

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 02226205

Предмет закупівлі

Код КЕКВ (для бюджетних коштів)

Джерело фінансування

Очікувана вартість предмета закупівлі

Процедура закупівлі

Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі

Підрозділ(и) (особа(и)), яких планується залучити до підготовки документації конкурсних торгів (запиту цінових пропозицій, кваліфікаційної документації)

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

Автобус

2610

Мсцевий бюджет

 

350000,00 грн (Триста п’ятдесят тисяч грн. 00 коп.) в т. ч. ПДВ – 58333,33 грн.

Відкриті торги

Червень,2014

 

 

Самчук М. М.

 

ВСЬОГО:

 

 

1534609,57 грн.(Один мільйон п’ятсот тридцять чотири тисячі шістсот дев’ять грн.57 коп.)в т.ч. ПДВ-255768,26грн.

 

 

 

 

Затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від 02.06.2014р. № 1.

Голова комітету з конкурсних торгів 

__ Самчук М.М.____
(прізвище, ініціали)


                             (підпис)                   М.П.

Секретар комітету з конкурсних торгів 

___ Ковальчук Л.М __
(прізвище, ініціали)


  (підпис)