Головна

13 серпня День народження артиста драми Сергія Єрмаковича;

13 серпня День народження (кругла дата) завідувача постановочної частини Василя Слюза.

Колектив театру вітає колег і зичить їм міцного здоров'я та творчої наснаги. 

Наступна прем'єра:

"Циліндр" Едуардо де Філіппо

Режисер-постановник - народний артист України Анатолій Романюк

Художник-постановник - Богдана Бочкай

 

Вітаємо колег, нагороджених почесними дипломами фестивалів:

ІІ регіональний фестиваль «На краю осені з Мельпоменою — 2013» (м.Хмельницький)

Наталію Мельничук "За кращу жіночу роль" у виставі "З любов'ю ... Оскар",

Сергія Басая "За кращу чоловічу роль" у виставі "З любов'ю ... Оскар";

XI Всеукраїнський фестиваль
 «Тернопільські театральні вечори. Дебют - 2013» (м.Тернопіль)

«За режисуру 3-го ступеня» - Ірина Стежка. Вистава «Замовляю любов» Т.Іващенко

 

 Мені часто доводилось і доводиться слухати поважних державників з екрану телевізора, на конференціях, святкових заходах, по радіо і т.д. Мова завжди про народ, промисловість, дітей, пенсіонерів, робітників, фінанси, державні інтереси, економіку... Про мистецтво я чую досить рідко, а про театр - ніколи. І душить мене образа. Театру ніби й немає в нашій державі. Ні, я розумію, що державців такі дрібниці, як театр не цікавлять, вони до нього не ходять або ходять дуже-дуже рідко. Їм важливіше поговорити про економіку... До речі, вони весь час говорять про свою економіку. Я ніколи не чув, щоб державці говорили, що зарплати народу збільшаться за рахунок побудови або введення в експлуатацію заводів, фабрик, послуг і т.д. Завжди тільки про ті сфери економіки говорять, від яких мають свій кревний зиск. Це їх економіка, а не моя, не народу. Але все заповнено саме їхньою економікою, вся інформація наче бюлетень для олігарха. Священнослужителі перетворились на багатіїв, їздять на таких же машинах, як і товстосуми, а найстрашніше, що і мораль священиків усіх християнських конфесій (за інші не знаю) така ж. То де ж та економіка для народу? Де ж той дух, мораль, культура, віра, надія і любов для народу? Де ж мова народу? Де ж взірці моралі, служіння народу, жертовність у вірі, честь, совість, достоїнство народу? Зникли? Ні. На щастя література, театр, мистецтво показують приклади і взірці величі людського духу, на яких всі прогресивні народи плекали свою мораль. А творці цих прикладів, театр зокрема, в нашій державі мали б бути в еліті народу, так ні, вони в низах. Бо місця еліти зайняли ті, хто має "бабло" в кишені, джип і, найголовніше, відсутність моралі, культури, естетичних смаків, совісті, бо ці поняття заважають збагачуватись методом грабунку, злодійства, обману. І в театр вони не ходять, бо там якраз про мораль, духовність, гуманізм розмірковують. Ходить до театру людність без великого "бабла". Ходять хоч душею відпочити від проблем та злиденства. Але театр державників геть не цікавить. Ну, добре, що Голова Волинської ОДА Борис Клімчук і на вистави ходить і допомагає з ремонтами. А як ні, то що? Невже театр повинен завдячувати тільки особистому ставленню великого начальника, як в середньовіччі - князя. Не може хіба український театр мати законодавчого захисту, в якому б було чітко відмічено, що косметичні ремонти в такі терміни, капремонти в такі, дах в такі. Невже про це нікому з державців подбати? Невже державці не можуть збагнути, що театр - це останній оплот мови, обрядів, традицій, моралі українського народу і водночас - це прогресивні віяння нової демократії і європейськості нашої держави. Невже важко збагнути, що злиденний театр і злиденні в ньому актори - це дикунство не європейського, не українського зразка, а ординської тупості, жорстокості, жаху. Зарплати національних театрів, яких в Україні обмаль - це не зарплати обласних театрів. Режисери в театрах - це дивина. Їх виїли артисти. Зголоднілі артисти, не від великих зарплат, як сарана позалазили на директорські, режисерські посади і тихенько, в міру своєї профобмеженості, руйнують інфраструктуру театру, поступ театру до сучасності і прогресу. Бо держава не ліцензує такі професії як режисер, директор театру. А директор театру - це не черговий чиновник. Директор театру - це професія штучна, унікальна і здобувається, як і режисура у вищому спеціальному навчальному закладі (наприклад Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого) на очних, денних, постійних заняттях та переглядах, а потім все життя вдосконалюється. А не заочно - аби ксива. І такі професії повинні бути захищеними ліцензією, а також повинні перевірятись комісією, у складі театральних науковців, відповідності до цієї ліцензії. Може в когось варто і відібрати ліцензію, бо вже здеградував, а комусь продовжити на більший термін за видатні творчі здобутки. Спробуйте впхнутися до гільдії німецьких, французьких або італійських режисерів, я вже мовчу про професійний захист режисерів США. Менше якоїсь суми не можна заплатити, більше - будь ласка, але точно за що, бо може виникнути корупційна схема. Ой! А там за це з професії, як корок з шампанського. Чи ми гірші, чи ми не цивілізовані? Та ні! Просто "княжат малих" годувати треба. А на театр начхати. Тому й болить мені театр. Запросив би я до свого театру Бреда Пітта, він би дав згоду, та йому треба заплатити суму, на яку живуть рік театрів десять в Україні, Бред Пітт погодився б на маленькі для нього гроші, так гільдія акторів, профспілка не дозволять. Як це - приниження гідності, честі, професії. Та й на його гонорарах живуть агенти, гільдії, імпресаріо і всяка потрібна всячина в театральному мистецтві. Заробляти гроші? Заробляємо! Але у людей уже вигребли гроші до нас - у народу просто кінчились гроші. Люд за квитки в театр не зможе платити ті кошти, які потрібні театру для свого повного утримання. У нашій державі щось поламане і якраз там, де сходиться театр з економікою і фінансуванням. Там якийсь шланг перебито і гроші витікають або просто... (ні, такого бути не може), ні не просто, а в іншу структуру. Ту, де годують "княжат малих" автами, вілами, курортами і всякими людськими забавками, аби "княжата малі" не плакали. Але ж без мистецтва, культури, театру "княжата" людьми не стануть, бо не виховають свої почуття та смак. Адже не завжди "Версачі" до лиця жлобаці. Привернути увагу меценатів? Добре було б. Але меценатом може стати лише людина з відчуттям потреби в театрі, відчуттям себе українським патріотом, людиною, яка усвідомлює свою місію багатої людини, що відповідальна за культуру, мистецтво та духовність його народу, який дав їм багатство і з вдячності десятину віддає на театр (ну, хай вже на театр) свого народу. Коли ж той бізнес та й стане вже українським? Ні, не національно українським, а на території України, бізнес мусить бути українським, а не російським, китайським, німецьким, єврейським і т.д. Адже українець в Канаді робить канадський бізнес і ніякий інше, бо інакше та країна його знищить.

 Отож моя писанина має на меті звернути увагу владців, бізнесменів, людей на театр, як на прихисток людських душ серед прекрасного, веселого, сумного, проблемного, чуттєвого, інтелегентного середовища, де можна свою душу виховувати і плекати.

Свого часу в США були проведенні дослідження, які виявили, що глядач, якому геть не сподобалась вистава, все ж наступного дня на 20% збільшує виробничий потенціал, а людина, якій сподобалась вистава збільшує свій виробничий потенціал на 80%. Думайте роботодавці. А ми будемо намагатись збільшувати виробничий потенціал народу України на 80%.

Шануймося.

Художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Петро Ластівка. 

ЗМІНИ ДО РІЧНОГО ПЛАНУ

закупівель на 2014 рік

Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка
(повне найменування замовника)

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 02226205

Предмет закупівлі

Код КЕКВ (для бюджетних коштів)

Джерело фінансування

Очікувана вартість предмета закупівлі

Процедура закупівлі

Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі

Підрозділ(и) (особа(и)), яких планується залучити до підготовки документації конкурсних торгів (запиту цінових пропозицій, кваліфікаційної документації)

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

8

Автобус

2610

Мсцевий бюджет

 

350000,00 грн (Триста п’ятдесят тисяч грн. 00 коп.) в т. ч. ПДВ – 58333,33 грн.

Відкриті торги

Червень,2014

 

 

Самчук М. М.

 

ВСЬОГО:

 

 

1534609,57 грн.(Один мільйон п’ятсот тридцять чотири тисячі шістсот дев’ять грн.57 коп.)в т.ч. ПДВ-255768,26грн.

 

 

 

 

Затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від 02.06.2014р. № 1.

Голова комітету з конкурсних торгів 

__ Самчук М.М.____
(прізвище, ініціали)


                             (підпис)                   М.П.

Секретар комітету з конкурсних торгів 

___ Ковальчук Л.М __
(прізвище, ініціали)


  (підпис)