Новини

  • Фестиваль у Хмельницькому

    17.10.2019

    Сьогодні у рамках всеукраїнського фестивалю «Starytskyi Theatre Fest - 2019» (м.Хмельницький) Волинським облмуздрамтеатром ім. Тараса Шевченка буде показано виставу "Ведмідь. Пропозиція" Антона Чехова в постановці режисера заслуженого діяча мистецтв України Михайла Ілляшенка, художник-постановник - Богдана Бочкай. Побажаємо успіху!

  • І ще одини фестиваль

    21.09.2019

    21 вересня в рамках ХІІ Всеукраїнського фестивалю "Тернопільські театральні вечори. Дебют" (місто Тернопіль) було показано виставу "Повернення в Соренто" Альдо Ніколаї в постановці режисера заслуженого діяча мистецтв України Михайла Ілляшенка, художник-постановник - Ірина Попандапуло.

  • Фестиваль

    11.09.2019

    Сьогодні колектив театру вирушив до міста Брест (Білорусь), де 12.09 2019 року в рамках XXIV Міжнародного театрального фестивалю "Белая Вежа" буде показано комедію на дві дії "Шельменко-денщик" Григорія Квітки-Основ'яненка в постановці режисера Павла Гарбуза, художник-постановник - Галина Івашків.

  • Фестиваль "Під цвітом сакури"

    13.04.2019

    Сьогодні в рамках  ІІІ фестивалю камерного театрального мистецтва "Під цвітом сакури" (місто Ужгород) Волинський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка покаже виставу за творами Антона Павловича Чехова в перекладі з російської Антіна Хуторяна "Ведмідь. Пропозиція". Режисер-постановник - заслужений діяч мистецтв України Михайло Ілляшенко, художник-постановник - Богдана Бочкай.

  • Гастролі

    02.04.2019

    2, 3 квітня у приміщенні Рівненського академічного українського музично-драматичного театру будуть показані вистави: "Століття Якова: Перше кохання" (Поліська рапсодія) драма на дві дії Володимира Лиса в постановці режисера Миколи Яремківа та музична драма на дві дії "Циганка Аза" Михайла Старицького в постановці режисера заслуженого діяча мистецтв України Михайла Ілляшенка. 

  • Диплом лауреата

    10.10.2018

    Вітаємо актрису театру Владиславу Курач, нагороджену Дипломом лауреата ХХІІ Всеукраїнського конкурсу професійних читців ім. Лесі Українки.

  • Нагороди

    06.10.2018

    Вистава "Жінки - це ще ті БЕСТІЇ" за п'єсою Марка Камолетті "Боїнг-Боїнг" нагороджена дипломом "Приз глядацьких симпатій" на фестивалі "Тернопільські театральні вечори. Дебют". Вітаємо нашого колегу актора Ігоря Натанчука з дипломом "За кращу чоловічу роль" (роль Робера у комедії "Жінки - це ще ті БЕСТІЇ").

  • Фестиваль

    19.09.2018

    19 вересня в рамках фестивалю "Тернопільські театральні вечори. Дебют" буде показано дипломну виставу випускників акторського відділу ВККіМ ім. Ігоря Стравінського "Боїнг-Боїнг" Марка Камолетті в постановці керівника курсу Народного артиста України Анатолія Романюка, художник-постановник Богдана Бочкай.

  • Відгук

    27.04.2018

    24 квітня цього року вистава "Стіна" в постановці Галини Стефанової була представлена на фестивалі "Під цвітом сакури", який проходить у місті Ужгород.

    На сторінці "Закарпання онлайн" у рубриці блоги (http://zakarpattya.net.ua/Blogs/180977-Taras-+-Varvara-) було опубліковано враження глядача від вистави:

    Тарас + Варвара

    Фестиваль камерних театрів в Ужгороді продовжився виставою Волинського академічного обласного театру ім. Т.Шевченка “Cтіна” за п’єсою Ю.Щербака (моноверсія Г.Стефанової та М.Мерзлікіна).

    Тарас + Варвара

    Ясно, що театру з таким іменем судилося мати в репертуарі подібний спектакль. Це вже класика камерного жанру, моно-вистава про роман Т.Шевченка і Варвари Рєпніної (1808 – 1891). Княжна, Рюріківна (з чернігівських Ольговичів), правнучка гетьмана, онучка фельдмаршала, дочка віце-короля Саксонії і правителя Малоросії, племінниця декабриста. І нащадок гайдамаків, нинішній богемний художник і літератор, завтрашній арештант і рядовий колоніального війська. Дві України, дві досить генетично різні версії однієї української людини так і не змогли знайти спільної мови.  Подібне в нашій історії відбувалося ледве не щодня, але від того дана love-story не стає менш трагічною.  Спектакль про українську нереалізованість, про те, що так і лишилося поза дужками дійсності.

    Хоча Шевченка немає на сцені, він буквально заповнює собою все дійство. Він дав можливість малоросійській аристократії нарешті стати врівень з польською шляхтою – хай та втратила державу, зате має багату мову і розвинуту літературу, має поезію, національну міфологію, завдяки якій може гордо споглядати російське дворянство, протистояти йому. Завдяки Шевченкові старшинські роди типу  Рєпніних повертаються до своїх багатовікових витоків. То ж у тому романові було багато містичного, а водночас присутня там і якась інфернальна сила, що стала поміж закоханих. На сцені вона матеріалізована досить тендітною ширмою, проте тендітність оманлива.    

    Пушкін одружився з праправнучкою П.Дорошенка, що призвело його до передчасної смерті. Шевченко зігнорував правнучку К.Розумовського, результат той самий. Стіна. Дві України не сприйняли одна одну. Нині вже маємо не дві України, а добрий десяток, проте ситуація та сама. На карту було поставлено дуже багато. В результаті виграшу вся історія України могла піти іншим шляхом. Історія показаної нам жіночої поразки повчальна, вона дратує своєю елементарністю і водночас складністю. Це як теорема Ферма – формулювання зрозуміле навіть школяреві, а на пошук доказу пішло понад три століття. Тільки теорема Рєпніної ще химерніша.   

    Варвара, Варет (Світлана Органіста) на сцені змінюється щоп’ять хвилин. Артистка грає аристократку від А до Я. Порівняно з нею англійський газон, що підстригався два століття – так собі, галявинка для пікніку. Це якийсь складний сучасний музичний синтезатор, що постійно сам налаштовується, переходить з одного регістру в інший, звучить щоразу іншим голосом. За якісь 75 хвилин Варвара постає перед глядачем у доброму десяткові різних убрань, демонструє десятки різних виразів обличчя і настроїв – від передчуття закоханості до повного відчаю. Актриса бере кожного глядача за руку, наче Вергілій Данта і веде нас кудись у глибини жіночої психології. Від цього вона не стає більш зрозумілою, але здається, що от ще трохи – і щось збагнеш. Варвара говорить ніби про прості, повсякденні речі, але там стільки підтексту, що спершу намагаєшся пробитися до нього, а потім тільки втомлено махаєш рукою.          

    Віолончеліст (Микола Яциняк) нагадує про себе у найбільш драматичні моменти. Без нього було би взагалі мотрошно, оскільки дійство нагадує якийсь відьомський танок, Елевсінські містерії. Музика, мов нитка Аріадни, все таки зв’язує тебе з об’єктивною реальністю.  

    З театру виходиш притлумленим. Розумієш, що там бавилися з твоєю підсвідомістю, залізли кудись, куди ти нікого не пускаєш, показали тобі дзеркало, до його краще не заглядати. Вистава дуже психоделічна, гіпнотична, навіювальна. Такий собі психотерапевтичний сеанс з усіма його класичними атрибутами. Коли починає відпускати, переживаєш справжній катарсис, просвітлення. Арзхетипічні історії переживаються кожним по-своєму. Коли переживаєш це у театрі, воно все-таки менш болісно, ніж у житті.

    25 квітня 2018р.
  • Фестиваль на Закарпатті

    25.04.2018

    Сьогодні колектив театру повертається з міста Ужгород, де в рамках ІІ фестивалю камерного театрального мистецтва "Під цвітом сакури" 24 квітня було показано виставу "Стіна" Юрія Щербака, моноверсія Галини Стефанової та Миколи Мерзлікіна, в постановці Галини Стефанової.