Новини

  • Диплом лауреата

    10.10.2018

    Вітаємо актрису театру Владиславу Курач, нагороджену Дипломом лауреата ХХІІ Всеукраїнського конкурсу професійних читців ім. Лесі Українки.

  • Нагороди

    06.10.2018

    Вистава "Жінки - це ще ті БЕСТІЇ" за п'єсою Марка Камолетті "Боїнг-Боїнг" нагороджена дипломом "Приз глядацьких симпатій" на фестивалі "Тернопільські театральні вечори. Дебют". Вітаємо нашого колегу актора Ігоря Натанчука з дипломом "За кращу чоловічу роль" (роль Робера у комедії "Жінки - це ще ті БЕСТІЇ").

  • Фестиваль

    19.09.2018

    19 вересня в рамках фестивалю "Тернопільські театральні вечори. Дебют" буде показано дипломну виставу випускників акторського відділу ВККіМ ім. Ігоря Стравінського "Боїнг-Боїнг" Марка Камолетті в постановці керівника курсу Народного артиста України Анатолія Романюка, художник-постановник Богдана Бочкай.

  • Відгук

    27.04.2018

    24 квітня цього року вистава "Стіна" в постановці Галини Стефанової була представлена на фестивалі "Під цвітом сакури", який проходить у місті Ужгород.

    На сторінці "Закарпання онлайн" у рубриці блоги (http://zakarpattya.net.ua/Blogs/180977-Taras-+-Varvara-) було опубліковано враження глядача від вистави:

    Тарас + Варвара

    Фестиваль камерних театрів в Ужгороді продовжився виставою Волинського академічного обласного театру ім. Т.Шевченка “Cтіна” за п’єсою Ю.Щербака (моноверсія Г.Стефанової та М.Мерзлікіна).

    Тарас + Варвара

    Ясно, що театру з таким іменем судилося мати в репертуарі подібний спектакль. Це вже класика камерного жанру, моно-вистава про роман Т.Шевченка і Варвари Рєпніної (1808 – 1891). Княжна, Рюріківна (з чернігівських Ольговичів), правнучка гетьмана, онучка фельдмаршала, дочка віце-короля Саксонії і правителя Малоросії, племінниця декабриста. І нащадок гайдамаків, нинішній богемний художник і літератор, завтрашній арештант і рядовий колоніального війська. Дві України, дві досить генетично різні версії однієї української людини так і не змогли знайти спільної мови.  Подібне в нашій історії відбувалося ледве не щодня, але від того дана love-story не стає менш трагічною.  Спектакль про українську нереалізованість, про те, що так і лишилося поза дужками дійсності.

    Хоча Шевченка немає на сцені, він буквально заповнює собою все дійство. Він дав можливість малоросійській аристократії нарешті стати врівень з польською шляхтою – хай та втратила державу, зате має багату мову і розвинуту літературу, має поезію, національну міфологію, завдяки якій може гордо споглядати російське дворянство, протистояти йому. Завдяки Шевченкові старшинські роди типу  Рєпніних повертаються до своїх багатовікових витоків. То ж у тому романові було багато містичного, а водночас присутня там і якась інфернальна сила, що стала поміж закоханих. На сцені вона матеріалізована досить тендітною ширмою, проте тендітність оманлива.    

    Пушкін одружився з праправнучкою П.Дорошенка, що призвело його до передчасної смерті. Шевченко зігнорував правнучку К.Розумовського, результат той самий. Стіна. Дві України не сприйняли одна одну. Нині вже маємо не дві України, а добрий десяток, проте ситуація та сама. На карту було поставлено дуже багато. В результаті виграшу вся історія України могла піти іншим шляхом. Історія показаної нам жіночої поразки повчальна, вона дратує своєю елементарністю і водночас складністю. Це як теорема Ферма – формулювання зрозуміле навіть школяреві, а на пошук доказу пішло понад три століття. Тільки теорема Рєпніної ще химерніша.   

    Варвара, Варет (Світлана Органіста) на сцені змінюється щоп’ять хвилин. Артистка грає аристократку від А до Я. Порівняно з нею англійський газон, що підстригався два століття – так собі, галявинка для пікніку. Це якийсь складний сучасний музичний синтезатор, що постійно сам налаштовується, переходить з одного регістру в інший, звучить щоразу іншим голосом. За якісь 75 хвилин Варвара постає перед глядачем у доброму десяткові різних убрань, демонструє десятки різних виразів обличчя і настроїв – від передчуття закоханості до повного відчаю. Актриса бере кожного глядача за руку, наче Вергілій Данта і веде нас кудись у глибини жіночої психології. Від цього вона не стає більш зрозумілою, але здається, що от ще трохи – і щось збагнеш. Варвара говорить ніби про прості, повсякденні речі, але там стільки підтексту, що спершу намагаєшся пробитися до нього, а потім тільки втомлено махаєш рукою.          

    Віолончеліст (Микола Яциняк) нагадує про себе у найбільш драматичні моменти. Без нього було би взагалі мотрошно, оскільки дійство нагадує якийсь відьомський танок, Елевсінські містерії. Музика, мов нитка Аріадни, все таки зв’язує тебе з об’єктивною реальністю.  

    З театру виходиш притлумленим. Розумієш, що там бавилися з твоєю підсвідомістю, залізли кудись, куди ти нікого не пускаєш, показали тобі дзеркало, до його краще не заглядати. Вистава дуже психоделічна, гіпнотична, навіювальна. Такий собі психотерапевтичний сеанс з усіма його класичними атрибутами. Коли починає відпускати, переживаєш справжній катарсис, просвітлення. Арзхетипічні історії переживаються кожним по-своєму. Коли переживаєш це у театрі, воно все-таки менш болісно, ніж у житті.

    25 квітня 2018р.
  • Фестиваль на Закарпатті

    25.04.2018

    Сьогодні колектив театру повертається з міста Ужгород, де в рамках ІІ фестивалю камерного театрального мистецтва "Під цвітом сакури" 24 квітня було показано виставу "Стіна" Юрія Щербака, моноверсія Галини Стефанової та Миколи Мерзлікіна, в постановці Галини Стефанової.

  • Гастролі

    07.03.2018

    Сьогодні колектив театру повернувся з міста Калуш, де 5 та 6 березня було показано виставу "Любов до скону" Альдо Ніколаї в постановці Дмитра Мельничука, художник-постановник - Богдана Бочкай.

  • Гастролі

    17.11.2017

    Сьогодні колектив театру на запрошення української громади в Польщі вирушив до міста Ольштин, де буде показано три вистави: комедію на дві дії "Суєта" Івана Карпенка-Карого, драму на дві дії "Століття Якова: Перше кохання" (Поліська рапсодія) Володимира Лиса, "Не шукайте ЩАСТЯ, бо я його украв" за п'єсою Івана Франка "Украдене щастя".

  • Фестиваль

    26.10.2017

    Сьогодні колектив театру вирушив до Чернівців, де в рамках фестивалю "Золоті оплески Буковини" буде показано трагікомедію на дві дії "Дитина в дарунок" Мирона Лисака в постановці режисера Сергія Кузика, художник-постановник - Галина Івашків.

  • Фестиваль

    19.09.2017

    Сьогодні колектив театру повернувся з міста Тернопіль, де в рамках фестивалю "Тернопільські театральні вечори. Дебют" (голова журі –  Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Федір Стригун) було показано виставу "Любов до скону" Альдо Ніколаї в постановці Дмитра Мельничука, котра отримала схвальні відгуки і публіки, і журі фестивалю.

  • Робота триває

    06.07.2017

    Після завершення 77-го театрального сезону колектив театру приступив до постановки відразу двох п'єс: 20 червня - "Енеїда" Івана Котляревського (режисер-постановник - Ярослав Ілляшенко, художник-постановник - Ірина Попандопуло), 4 липня - "Різдвяна ніч" Михайла Ілляшенка за повістю Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" та п'єсою Михайла Старицького "Різдвяна ніч" (режисер-постановник - заслужений діяч мистецтв України Михайло Ілляшенко, художник-постановник - Богдана Бочкай), прем'єри яких плануються уже з початком нового сезону.